В душі у когось квітнуть зорі,
У когось безпробудно сплять
У когось – це кімната для історій,
Що час від часу в пам'яті горять.
В душі у когось сонце гріє,
У когось – щедрий листопад,
У когось – це відлуння мрії,
У когось – чистий водоспад.
В душі у когось бур'янится,
Щоб заквітчати з часом світ,
У когось – чистая криниця,
У когось – ніжних яблунь цвіт.
У мене там весна сміється
Серед ясних і сонячних світів,
Весела пісня дзвінко ллється
Відлунням вітру в віхолі дощів.
