Злітають в задимлене небо білі журавлі,
неначе буревій пронісся чорним містом.
Летять, летять з червоної землі,
облита кров'ю, а недавно була чиста.
Не покидайте ви домівки ,журавлі,
а стережіть старих батьків сердця.
Бо в них сини іще такі малі,
пішли боротись за свободу до кінця.
Та не лишились,полетіли в безвість журавлі,
схилились батьківські голівоньки журбою.
Душі дітей,немов те море кораблі,
забрали кулі в безпощаднім бою.
Курличуть,кружляв над полем журавлі,
це сльози матері, вона одного сина,
що загубивсь в пекельному вогні,
зараз хоронить в дерев'яну домовину.
Ах журавлі, ви білі журавлі!
Вертайтесь поскоріш у рідну хату.
А із собою помістив на теплому крилі
мале дитя візьміть, щоб сум заколихати.
https://vk.com/a.o.poetry
Замініть слово "Взділають" на "Злітають". 
