Ти покоряла міста та країни.
Завоювала непокорений Едем.
Зробивши суцілні руїни.
Не воювавши стальним мечем.
Тремтіли гори,розходились океани,
коли впадали у твій солодкий полон.
Ти залишала на них лиш рани.
Виною тому — хитрий Аполон.
Ти покорила землі недосяжні,
простій людині на землі.
Спаливши все тобі осяжне.
Не залишивши нічого, на білому тлі.
Виною були твої чудні чари,
які манили навкруги,
лікували душевні рани,
насичували життя яскравими кольорами.
Ти покорила океани,
чужі серця на тлі щастя.
Розірвавши цикл народження і смерті,
Ввійшла у стан нірвани.
Ти закохала в себе чорну масу,
натомість шукала щось особливе.
Незважаючи на брак часу,
робила дещо неможливе...
