Зацвіли вже мальви в мами на городі
Сина не повернеш.
така його доля?
Зрозумій нарешті, не брати ми більше
І за смерть Вкраїнців не пробачимо грішних.
Глянь ти в очі доньці, мертвого Героя
Батька не повернеш,
така його доля?
Ти рахуєш вбитих і радієш втратам?
Більше не побачить
сестра свого брата.
Знову перемир’я, знову білий прапор?
Проводжає жінка на війну солдата.
Не вернеться додому, не обійме сина
привезуть героя в закриті домовині.
