Після перегляду фільму "Ключ"реж.Т.Брасс.
Ти десь... поринула у інший світ,
Хоча так близько, навіть доторкнусь.
Ми поряд двадцять, найсолодших літ,
В очах твоїх , засліплений, втоплюсь.
Тремчу, від погляду того - у піт.
Лоскоче подих ружі аромат
Твого волосся, шкіри - цілий світ
Уявний?.. хай - реалій дублікат.
Поблажливо всміхнулась, - чар-вино...
Стрункої ніжки в сукні не знайти.
Душа моя спаплюжена давно,
Та й досі хочеться в твої світи.
Мої літа - це вирок назавжди,
Оскарженню не підлягає; щем
Шматує душу... Більше не ходи
І до ворожки, щоб напитись вщерть
Якогось зілля, що цвіте вночі,
І повертає молодість у мить.
Чи на коліна падай, чи кричи,
Та тільки вітер листям шелестить.
Вже сил немає, спалює жага,
Прошу у Бога: "Забери, не муч..."
ЇЇ байдужість - слід від батога.
Сховаю муки від очей... на ключ.
І "ненароком"загублю, - знайдеш
За день, чи два... в душі пеклО - писав,
Як жевріє, відчуєш і прийдеш,
Останній раз - "кохаю" не сказав.
26.02.2015.
26.02.2015.
Мої літа... це вирок назавжди,
Оскарженню не підлягає... щем
Шматує душу...
Люда...так гарно написала...такий смуток і відчай...страшно розминутися з коханням-у часі
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
