Вечоріє...
Тихо - тихо на ставищі у селі.
Спів з болота долинає -
Жаби кумкають сумні.
Ніжно стелиться туман -
Сірий над водою.
Вітер сирістю повіяв,
Запахло травою.
Там сусідський пес залає -
Чарівний порушить спокій,
Та невдовзі все стихає.
Поринає в сон глибокий,
А туман густішає -
Сивий над водою,
Вітер лагідно повіє,
Але вже журбою,
Все понурилось у тишу
Літню загадкову.
Лиш цвірчать жучки
Пісню колискову.
