Твоє дихання заплуталось в мому волоссі .
Дотик пальців, залишив татуювання на шкірі.
Ми гуляли, мов діти, щасливі і босі .
Ти дарував новий подих тій моїй вірі.
А тепер , знаєш, так дивно, ти моя біль фантомна .
Я пам'ятаю твій погляд, що роздягав миттєво .
Ти знав мене справжню, для решти я ж скромна
І змінив мене й моє життя так суттєво .
Ні це було не кохання, а якесь божевілля.
Ти тягнув мої нерви,як струни коханки гітари .
Після зустрічі, жахливе ранкове похмілля,
А з тобою, банальні калюжі за хмари
Щастя , не буває тривалим, я знаю.
Можливо, таки, доля мене вберегла.
На зустріч з тобою давно не чекаю.
Лиш тату, на жаль, звести не змогла...
