Європо-панно! Ти була прекрасна.
Тебе бажав Юпітер. Бив чолом.
Та щось таке в тобі тоді побачив,
Що по-простому підійшов, биком.
Багата й стильна, просто пишна!
Часи минули, ніби все цвітеш.
Та знаєш добре - день той скоро свисне,
Коли в будинок немічних підеш.
Роз‘їли душу жадібність і гонор.
Волієш мати слуг, а не дітей.
Європо-дамо, ти ментально хвора.
Ти носиш маски марень, не ідей.
Європо-мріє! Вміла чарувати.
Принаднішої, справді, не було.
Та розміняла розум ти на статки,
Коли проліз тобі в опікуни ху..ло.
За все - розплата. Всюди всім відплата.
За зради, підлість, війни - зло за зло.
Колись ти призвичаїлась мовчати,
Твоє мовчання пе́клом нас пекло́.
Повіє, зрозумій – хоч в грошах сила,
Та сила ця іще не головна.
Як хочеш жити - не копай могили.
Будь кращою. Ти ж ніби ще жива?..
все ж мені набагато ширшою здається душа її, і щедрішою, і більш достойною, і простішою у правді, і в моралі, і в свободі.
шануючи її, чи Китай, чи ще когось, ми, перш за все, і себе цим пошановуємо?
Artemis відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шануймо себе. А на Китай з Європою місце знайдеться... Ще щоб вони так про наше пошановування дбали...
важко повірити, хоча картина вельми різнокольорова.
всяку Європу бачити приходиться, випадає, трапляється, але щоб у таких тонах і такій правді - ще не було.
мабуть, це про щось інше, ніж про нашого західного сусіда
Artemis відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Європа - клуб сильних держав. І тому нам до них. Але будувати собі ілюзії про якусь моральну красу чи духовну велич... Іноземні мови, інтернет - єдине, що можна порадити неофітам Європи.