Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ПВО: Муки творчества. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний за позитивну оцінку і запрошення на віртуальну каву. Вірю, що Господь вбачає все найкраще. Я бажаю, щоб всі ми змінювались в бік досконалості, бо саме цього чекає від нас наш Творець.
Анно Доміні, 25.01.2016 - 12:10
Мені здається, "для детских лучше игр оставить" звучало б трішки краще - даруйте за непрохану пораду
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Даремно Ви хвилюєтесь: вийшло ж неперевершено! Дякую за підказку. Супер.
Ганна Верес (Демиденко), 21.01.2016 - 13:27
Шановний Вікторе, Ви явно мене переоцінюєте. Який там з мене поет, так захоплююсь трішки. Поетом я себе не називаю Весна вже стукає укотре в підворітню, Торкається до напівсонних віт, Слова шукаю, риму, мо’, столітню, Пишу, аби почув мій голос світ. І хай тернистий шлях мене чекає – Страху нема: я весь його пройду. Душа до труднощів, до болю хай звикає, Гартує свій непереможний дух. Поетом я себе не називаю – Високе ймення й надто вже гучне, Та все ж слова у вірші я низаю, І це тримає у житті мене! 22.02.2013. Дякую за приємне спілкування. ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це - саме той випадок, коли протилежні ствердження лише викликають у людей повагу одне до одного.
Ганна Верес (Демиденко), 20.01.2016 - 12:43
Ваш вірш, Вікторе, має стати настільною книгою для кожного з нас. Це без перебільшення. Дякую Вам за нього щиро. Я оберу його собі.Читаю вгорі розмову кількох людей, де вони стверджують, що немає на сторінках клубу нічого значимого "мура", і думаю, чи доторкнулися ці люди своїми душами до таких віршів, як Ваш? Я не честолюбна, але горда сьогодні з того, що маю можливість спілкуватися з такими мудрими людьми, як Ви. ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не з того тішуся, що нарешті отримав достойне визнання, а з того, що Слово Істини знаходить Свої серця, здатні чути Його голос і розрізняти від інших. Я відчуваю, що Ваше щире серце, шановна поетеса Ганно, відкрите для правди, і відповідальне за долю своєї країни і свого народу. Саме тому Господь дає Вам талант писати такі гарні вірші, що несуть людям світло українського патріотизму і любові до своєї Батьківщини.Дякую. ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваше схвалення дуже втішило мене. Дякую.
леся квіт, 19.04.2015 - 22:30
Глибокий зміст у Ваших рядках,творчість не терпить поспіху,і саме в творчості відриваються недра Людини,які не можливо побачити ззовні
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що завітали і дякую, що зрозуміли. Бажаю творчої наснаги і нових звершень.
ТАИСИЯ, 18.04.2015 - 16:17
Ого! Похоже, пропустила такие умные мысли!?Всем нам знакомы эти "муки творчества"... Пожалуй, Вам удалось создать стройную теорию этого творческого процесса! Очень любопытно! ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нет, думаю - таких комплиментов я не заслуживаю. Очень признателен Вам, но это - вовсе не теория. Мне кажется, что это - азбука творчества. Как нотная грамота для музыканта, как настрой скрипки для скрипача. Скрипка или поёт или - скрипит. Всем это слышно. Так и со стихами: или песня или...Хотя, при желании, всё можно опровергнуть. Процак Наталя, 17.04.2015 - 14:10
В роботі так...до кінця місяця думаю прийде похолодання...і нарешті я буду мати хоча б трохи часу для себе і того що люблю
Процак Наталя, 17.04.2015 - 14:01
Я пишу... Справді...і ніколи не переставала. Та я не відношу себе до письменниць, хоча без цього насправді не можу жити. Зараз я зовсім не маю часу викласти те що пишу і те що давно уже написала. І так не встигаю читати інших( особливо вас).Буду якось усе комбінувати...Процак Наталя, 17.04.2015 - 13:22
Ну часом хочиться помовчати...а серце тріпоче бо ваш вірш сподобався. Не буду сьогодні дуже емоційною...послухаюсь ваших порад. Терпляче чекатиму ваших нових творінь
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доводиться себе трохи стримувати, бо вислови останнім часом помітно радикалізуються. Можливо, якось треба пом'якшувати тональність... Вам теж треба потрохи писати - тренувати власне перо. Може, для початку, порозминайтеся на маленьких прозаїчних афоризмах.
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталья загадочно только молчит -Лишь радостно сердце в груди трепыхает. Мар’я Гафінець, 16.04.2015 - 14:39
прекрасна настанова: часто надмірні емоції й пристрасті заважають побачити і передати всю первинну чистоту почуття
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме це я й мав на увазі. Часто емоції заважають і шкодять справі. Натхнення - річ, значно глибша від емоцій. Палке почуття подібне грипу: болить, кашель, висока температура. А натхнення - як вздоровлення - ясний розум, спокійне дихання, радість, звільнення...
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так! А до того ж ще й підступна. Вона намовляє душу залишити Отчі пенати і дременути світ за очі в пошуках чогось незбагненного. Але, крім зради та поразки, нічого не здатна дати обманутій душі. Єдина користь - отриманий урок.
|
|
|