Прозово-поетичний етюд про податкове кохання взятий цілковито з життя
Ви коли-небудь бачили зіркове небо у тиху жовтневу ніч, сповнену романтики і пригод?!
Нічний Ірпінь засинав під музику вітру цих сподівань. Темний силует хлопчака на водостічній трубі місцевого каземату податкового університету, проглядався крізь пелену густого туману, що повільно осідав на землю. Скульптурний образ шукача пригод повільно і обережно долав сантиметр за сантиметром, опускаючись на хмарах звитяги й інстинктивного покликання.
В душі буяла весна і цвіла абсолютна гармонія з запахом пожовклого листя, яке інколи злітало з дерев і, кружляючи, легко лягало на траву. Запах листя перемішався з запахом волі. Це ж вперше за два роки дихати було так легко і невимушено. До цього він ніколи не звертав увагу на акорди співучої тишини нічної плеяди саду, який оточував казарму з двох сторін.
Передчуття чогось важливого, визначного в його житті захоплювало дух. Мрії витали в дифузному танці, переплітались і кружляли, як маленькі медузи.
Гармонію нічної тиші збурив пронизливий зойк і скрип труби, яка за своїм призначенням не служила підставкою для монументальної композиції Дон Жуана, і з розмаху летіла вниз.
В дитинстві Тарас мріяв про парашутний романтизм, але що буде так боляче знала одна трава, лоно якої сховало безсонного лицаря.
Вона замрійливо дивилась на небо і рахувала зірки. Думала над тим, що якби було добре оподаткувати нічні світила мінімумом доходів закоханих сердець. Отримані поцілунки від вилучених коштів спрямувати на зміцнення економічних стосунків новостворених пар.
Місяць вже вибився з-під хмар, а вона дорахувала тільки до мільйона. Мільйонна зірка спалахнула і гранатометом падала у ніч… Оксана загадувала бажання…
Їхні погляди зустрілись і в них був вир незвичайних почуттів. Очі горіли вогнем кохання. Дивне Тарасове передчуття здійснилось – він зустрів її, - свою єдину і неповторну Оксану…
Три наряди поза чергою минали нудно і довго… Але він жив спогадами. І, навіть, синці на коліні і водостічна труба, яку він ремонтував два дні підряд, не могли затьмарити незабутні хвилини тієї ночі…
Безсоння лицаря перетікало у одержимість закоханого…
