Україно,
мила моя,Україно!
я знаю чуєш голос мій,
якщо стоїш зі мною поруч,
почуй тоді і серця бій!
ненько,
чому я досі ще один?
і ти,далеко не зі мною
хоча я твій,і не єдиний син,
чому ти плачеш після бою?
осінь,
а я до тебе повернувся,
в твої холодні,золоті обійми,
та навіть вітер посміхнувся,
бо знав які пройшов я війни
то приюти хоч на хвилинку,
ти мене,мандрівника,
та подаруй мені краплинку,
сльозу удачі на віка
зацвіте вся Батьківщина,
як ніколи не цвіла,
та пройде важка година,
гарні вже підуть діла..
а я,
та що там я?-вона прекрасна!
я тільки добрий мандрівник,
блукаю бо душа нещасна,
та зовсім я не чарівник
все що вмію-це писати,
хоча,душа співати хоче,
знаю,вмію ще й кохати,
Батьківщину,так,жагуче
