Постає як спогад про старий фільм
Хата що раніше пахла хлібом та затишком
Знервована бабуся
Ще тоді жива
Я на колінах
Сльози несправжні як моя свобода
Схлипи схлипи
Буркотіння то не я не я
Не я
Спогад недавній тоді
Давній немов психотравма сьогодні
Кажу не треба
А він підпалює траву
І гасить
Ногою
А потім змійка від нього тікає
Не встигає загасить ногою
І пішло поїхали
Егей запрягайте хлопці коні
Лісу половини немає
Не назбирала сусідка ягід бо втікла
Бо ж сонце впало
Немає лісу
А я кричу то не ми бабцю то не ми
