північ
не дотягне
руки до
щедрого півдня
вона стара
сиплеться
пилюговими дощами
її місяць
не відвертіший
за розгорнуте
розкрите
розчахнуте
усіма своїми
чакрами
сонце
у слонів
південного
нілу
більше
питва
ніж дзеркала
для одрової
риби
північ в зморшках
засліпилась
своїми
поглядами
у глину
півдня
день
ліпить
тепер
ніч
вона плаче
бо зістарилась