Ти тільки уяви, щоби було якби...
якби зі мною ти була кохана...
світанки разом , й разом сни , кохання , дощ , і квіти чарівні...
я б дарував тобі ,
моя кохана!
Але ж тобі такій: чарівній , горді й злій незрозуміти розум мій , моя бажана...
Іди ти геть , зійди з очей моїх , чому у тебе закохався - так бажана?
Нащо зустрів тебе , чого так Боже сталось? Чи фатум долі?Фабула коханні? Напевно щось погане я зробив, що ти моєму серцю так бажана...
Зійду я з розуму , та не залишиш ти мене, навіки ти зі мною до Світання... Мій сон , мій біль , мій страх і жаль !
І Смерть ти є моя кохана!!!