Ти головою до сонця, тобі зовсім нічого не сниться,
Знаєш, буває співаю тобі колискові, а ти не чуєш,
Буває приношу подушки та ковдри,
А ти все одно не спиш.
На ранок питаєш, що снилось мені, і чи сни мої були кольорові.
Говориш, що світанок сьогодні найкращий з усіх що ти бачив,
І так щодень.
Я знаю, ти тужиш за ними,
За космосом і як серед зірок ти знаходиш спокій,
І як плаче Велика медведиця за своїм дитям,
О, як ти сумуєш,
Торкаєш повік моїх, доки я сплю,
Вплітаєш квіти в моє волосся,
Щоб мені снилося лиш хороше,
Щоб частіше мені снився ти.
Мій найдорожчий головою до сонця,
Береже мої кольорові,
І ми засинаємо разом, він бачить мене,
А я бачу сни, як спить мій дорогий.
