Грім серед неба ясного,
сьогодні в житті пролунав,
кожен дотик звуку рясного,
як пісню веселу співав.
Без хмар, та блискавок палаючих,
без невимовних слів,
як вітер у садку, гойдаючи,
новий для мене відкрив світ.
І відчуття легке, як невагомість,
як зорепад нічний серед небес
мене бере у невідомість,
немов бере в останній рейс.
І ці думки до серця линуть,
мов чайка над морем летить,
і ти розумієш, що знову,
треба Рубікон перейти!