Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Берегом откровения - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згода, Родичі скрізь, по другому й бути не може, Небесна Пташко.Дякую за візит і відгук. Сьогодні в нас хмарно, але все рівно жарко. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Людмила (Так и напрашивается - Руслан и Людмила...)И так хочется, чтобы все все люди были счастливы, как наверное счастливо море с мирно снующим взрослым и детским людом на своих берегах... Так должно быть, так обязятельно будет - мои добрые сердечные друзья коллеги поэты... Спокойной ночи... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Море - воно особливе, в різні дні не однакове, зі своїми відтінками і характером, але завжди доброзичливе, стрімке в стрічних поривах і бажаннях лікувати наші душі... Дякую, Наталі за увагу і такий коментар - всього найкращого, надобраніч...Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, так... Згоден. Воно того коштує, хоч перепон всіляких тепер...Дякую - прохолоди і надхнення. ТАИСИЯ, 08.08.2015 - 19:49
И мне это так знакомо! Хорошо сказали!" Праздник ты даришь,пришедшим к тебе"... "Море - ты в сердце и в нашей судьбе"... (У меня о море тоже - цикл - лето 2014г.) Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий Вам - прекрасного Вам настрою, родинного тепла і наснаги.LubovShemet, 08.08.2015 - 18:02
Поезія про море для мене особлива, бо саме під враженням його величноі краси, я почала писати своі перші вірші.Тому Ваш вірш дуже припав мені до душі.
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю плавати в морі, почуватися в його прохолодних обіймах - або ж коли підкидає на хвилях, або при повному штилі пливти як в парному молоці а воно прозоре і все видно до самого дна, а на горизонті сходить сонце... Таке собі червоне усміхнене яблуко, від якого все небо почервоніло і простелило хвилясту вишиту доріжку, неначе кажучи: "Заходьте друзі, будьте як дома..."Дякую Любо. Тепер рідко бачуся з ним. Раніше зять приїздив з Черкас і ми там бували... Та нічого, колись побачимося... Здоров'я Вам і наснаги. |
|
|