Життя стає спогадом, нехай.
Аби спогади не стали життям.
Перетни рубікон, і за край
Закінчи це. Мертвим ніколи не жаль.
Це болото сипуче й глибоке.
Розслабитись значить поринути.
Тож хапайся за віття і спокій,
Хтось має ходити десь по периметру.
Хтось повинен почути, впізнати.
Відкинувши будні, прорватися в джунглі.
І піти по невидимим знакам
Туди, де так важливо бути присутнім.
Без потреби молити спасіння.
До тебе вже схиляється сильна лоза.
Потрібно лиш трохи сили й терпіння
І не дати спогадам перетворитись в життя.
