Живи, зберігаючи спокій, сонце загляне й у твоє вікно,
зігріє промінням, а поки - не смій запивати смуток вином.
Дихай на повні груди, відпускаючи із подихом минулі образи,
очистись від непотрібного бруду, неважливе забудеться зразу.
Усміхайся так, ніби усмішка – загоїть найболючіші рани,
випивай її зовсім трішки, замість ліків, і лід у серці розтане.
Плач лиш тільки від щастя, хай ці сльози ллються рікою,
усе неодмінно вдасться, пам’ятай - твій ангел з тобою.
Співай, як почуєш знайомі звуки, не бійся, що скажуть люди,
«свою» ноту спіймай у руку, раптом можливості вже не буде.
Танцюй, «звільняючи з клітки пташку», хай навіть болить усе тіло,
хоч як би не було важко - головне, щоб душа не боліла.
Малюй, виражаючи найпотаємніші мрії, кольорами теплого літа,
вони – єдине, що тебе зігріє, коли сонце перестане світити.
Пиши, виливаючи переживання на папір, поки інші дивляться сни,
весна без сумніву прийде в твій двір, а ти не забувай – ЖИВИ.©
ID:
612102
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 09.10.2015 00:26:00
© дата внесення змiн: 22.04.2016 21:45:47
автор: Аліна Олександрівна
Вкажіть причину вашої скарги
|
