Відлетіли роки, відшуміли,
Крутить вперто вперед циферблат.
Як громи вдалині відгриміли,
На порозі уже шістдесят.
Моя пташко зі снів яснозора,
Моїх болей і радостей всіх.
Моя рибонько наче ще вчора,
На вечірки до тебе, я біг.
Зацілую затруджені руки,
Не соромлюсь, вклонюся до ніг.
Вже сьогодні біжать наші внуки,
Зустрічати коханих своїх.
Як лелеки на крила злетіли,
У небесному колі свічад.
Як ті грона на сонці дозріли,
Принесуть скоро нам лелечат.
Тож забудьмо, що ми посивіли,
Рано ставити тапки в куток.
Наші роки не всі відгоріли…
В зорепадах ще досить зірок.
Чудовий і чуйний вірш. Ваша дружина щаслива, що в 60 років Ваше кохання до неї живе і Ви присвячуєте їй такі прекрасні рядки. І це не може не викликати повагу.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудова присвята!Великого родинного щастя на многії і благії літа і на радість рідним і друзям. 
Не одну мене розчулили!..Які приємні слова! 
