При першій зустрічі з тобою,
Одразу втратив я слова,
Ти ніби квітка польова,
Здаєшся ніжною й простою.
Проте в тобі всього багато,
Широкий твій внутрішній світ,
Ти як папороті цвіт,
Тебе побачити це свято,
Крім того ти дружня й весела,
Готова завжди допомогти,
Хочеш успіху кругом досягти,
По життю ідеш як каравела.
Не боїшся, здається, нічого,
Хоча з виду ти дуже тендітна,
До кожного постійно привітна,
Рідко в тобі побачиш тривогу.
Тому надіюся щиро,
Що побачу тебе ще хоч раз,
Почую декілька фраз,
І відпущу іти далі, з миром.