Укутана шарфом туман-зари,
Бредет старушка Осень по бульвару,
Несет и сентябри, и октябри,
И ноябри в своей корзинке старой
Несет фамильный желтый листопад,
И склянку с недолитыми дождями,
Ее ботинки ласково скрипят,
Перекликаясь в небе с журавлями
И ластится, как будто с ней знаком
Бездомный странник-ветер отощалый,
Кварталами сжимает окоем
Скрипач-проспект, маэстро длиннопалый
И лужи морщат серенькие лбы
И ждут морозов, чтоб забыться снами,
В поклоне гнутся липы и столбы,
Себя воображая с парусами
Фрегата мачтами, и тетивой
Звенит троллей протяжно и призывно,
И в яблочко над чьей-то головой
Летит стрела отрывистого ливня
Иное все снаружи и внутри! -
Хотя всего-то: Осень по бульвару
Несет товар, сортов осенних -бри,
Стараясь цену сочинить товару
Удачный день, распродан весь товар,
Старушка-Осень побрела к вокзалу,
Притихли, стынут город и бульвар,
Прислушиваясь к зимнему вокалу -
Уже звучат, ложатся на уступ
Последних дней осеннего приюта
Призывы продавщицы белых круп,
Фасованных рукою абсолюта.
2015
З таким задоволенням прогулялась в Вашій Осені!
З добрим легким гумором подана, вона у Вас – чарівна! Браво, Максиме!
А в нас – гнітюче похмуро і дощ, мов з відра. То й осінь сумна вийшла.
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано, уклінно. Ось чому Ваша осінь така сумна... Та сьогодні і в нас ллє дощ. Та все це минеться! Дякую.
Витончена лірика для гурманів! Чудові образи! Дякую, Максиме: я з великим задоволенням прожила шматочок життя у Вашій інтерпретації, в яку Ви запросили читача, і отримала насолоду!
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Irusia, спасибі, приємно радувати колег! Гарного Вам дня - він, здається, сьогодні дещо спростовує мій твір