Що зробиш? Такий зараз час.
Щирості хочеш? Ні, я не бачив,
Люди з цінниками навколо нас,
Будь-який зрадить, не плач про нестачу
Думок електорних безліч кругом,
Цінності стали, такі ж банальні,
На місці секретів, зараз паролі,
Радості світу лише віртуальні,
Кожна особа, по суті підробка,
Серце у грудях, по факту пусте,
Відвертість закрита глибоко в коробці,
Кожен проблему у собі несе.
Світ весь навколо, в цифровому форматі,
Пам'ять уся в сторінках інстаграму,
Вконтакті ми з "друзями", небачимось днями
І цеж все нормально? приходьте до тями.
Весь світ у секретах, нічого не знаєм.
І часу з бажанням в нас ніби немає,
Найбільший секрет, якого всі прагнуть
Дізнатись, який же пароль від вайфаю?
Дівчатка більш мужні стають.
Сім'ю і будинки вони вже будують,
А хлопці жіночні навкруг,
Волосся щоранку гелюють.
Борідка брутальна, робить з них "мачо"
М'язи свої сталеві качають,
А від обіди в куточку, вже плачуть.
А від проблем своїх, просто тікають.
Час такий зараз. "нічого не зробиш"
І вівці ричать тут на вовка.
Щирість?? А нащо? Не треба.
Правда - в морі малесенька голка.
І модно бездушним, зараз всім бути.
Красивим із виду, всередині гнилим.
Хороші моменти ми можем забути.
Кусаються всі, не будь сам слизьким..
По суті дешевки, не цінні людішки.
Та криком кричать, що знають ціну.
А знають тому, що давно продаються.
Маєш таких? Я таких збувся...
