«Живем, щоб бути щасливими» -
Та що ж ви кажете, люди?
Як знайти сонце між зливами,
Якщо зливи – уже повсюди?
Як горіти, коли все спалено,
Коли вже душа – просто попіл,
Коли серце мовчить лиш зболено,
Як летіти, якщо не сокіл?
Як не бути своїми ж жертвами,
Якщо в дев’ять стають дорослими,
Якщо в двадцять стають вже мертвими –
Не пустими… лиш пересохлими.
З сумними очима, думками тужливими,
Які сплять уже непробудно…
Якщо ми живем, щоб бути щасливими,
Чому ж все настільки паскудно?