Я тобі, хлопче, ладна дивитись в очі
весь вік
і зверху ще пару століть.
Я тут, обійми і прижми на мить
Я розкажу тобі, як чайник кипить, коли його переповнють почуття -
Його вода.
Я ж Твоя гроза
Ти у спеку, хлопче, ладен розтворитись в мені,
Як сироп в воді
на столі
Та зараз уже не жара.
Я гублюсь, у тобі прийшла зима?
Мені холодно.
Налий мені ще вина,
Я підігрію, додам палкі слова
І кориці, й гвоздики, й вогню.
Я в тобі втоплю зиму
І піду.
Засну.
Ти не буди мене, хлопче, а обійми,
я Герда, і я вже чекаю весни.
Не будуй із льоду свої холоднезні світи,
Поцілуй,
і так зроби,
Щоб в мою голову більш ні на секунду не прийшли думки
Що цей холодний Кай-
то справжній ти.
Закривай оченята..
Спи..
