Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Зустріч / Присвячую Афгану/ - ВІРШ

logo
Ганна  Верес  (Демиденко): Зустріч         / Присвячую Афгану/ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Зустріч / Присвячую Афгану/

Ганна  Верес  (Демиденко) :: Зустріч         / Присвячую Афгану/
Здавалося,  вона  чекала  пів  життя

Його,  єдиного  і  молодого.

Сльоза, молитва, навіть каяття –

Усе було, коли зверталася до Бога.

Просила щиро, щоб вернувсь живим,

Свого життя не мислила без нього,

Змиритись не могла із долею вдови,

З надією чекала дня нового.

 
І він прийшов, той довгожданий час,

Коли до хати підійшла машина,

А з неї вийшов, відвернувшись враз,

Чужий військовий молодий мужчина.

Він  виставить  коляску  допоміг,

В якій  сидів  незручно  посивілий…

Її  Степан… без ніг…

Вона  його  пізнала  і…  зомліла…

 
Коли прийшла до тями, підвелась,

Повільно підійшла до мужа...

Жорстоко доля з ними повелась:

Він – інвалід, без ніг, вона – ще дужа

І гарна жінка. Ніжно обняла,

Закрила очі синьо-волошкові,

І тихо на плече її сповзла

Її тонка хустиночка, шовкова,

Її покірна мила голова

Тулилась до його грудей, чекала

На ті найзаповітніші слова.

Як довго ж бо вона його шукала!

Знаходячи  для  всіх  такі слова,

Щоб розтопити черствість служб і відомств,

Мовчала довго пошта польова:

Де дівся він, ніхто  цього  не відав…

Тепер сидів, розгублений, слабий,

Боявсь цієї зустрічі і марив.

О, як же він одну її любив

І ненавидів як душманів!

 
Найкращий хлопець – слава йшла за ним,

Він, як орел, літав перед війною.

Війна, в яку так часто грали пацани,

Тепер  устала  поміж них стіною.

Він також грав, ще й командиром був,

І навіть став  улюбленцем ватаги.

Тепер, назавжди би наклав табу

На зовсім не дитячі ці розваги.

Тепер він знав, яка вона – війна,

Бо на собі відчув же біль утрати,

Він бачив пекло, як горить земля.

Про це ніколи знать не буде мати.

 
Останній бій він мало пам’ятав,

Та виконав завдання – це важливо,

Лиш командира образ перед ним спливав,

Такий тривожно-ніжний, незрадливий.

Ох, знав, куди він посилав солдат,

Знав, що вернутись звідти неможливо,

Знав, що дружина вдома молода,

Тремтіло серце в  нім  і  плакало  тужливо,

Та мав наказ – він на війні – закон –

І дуже швидко змінював людину:

Пацан вчорашній бився, як дракон,

Хоч по-дитячому любив родину…

                         …

Степан мовчав, не вірив сам собі

Нарешті вдома, де війни немає…

Та ось до них хлопчак малий підбіг,

І раптом… в нім Степан впізнає…

Себе, малим...  Такий же вітрогон,

З широким лобом, повними устами…

Притис до себе сина він свого

І сльози радості й якісь слова злітали…

Зневіра, й страх, що холодом війнув,

Десь хутко зникли, як побачив сина.

Вони утрьох перемогли війну,

Бо є любов, сім'я, вони – всесильні!..
						2012.

Ганна  Верес. 

ID:  642506
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 09.02.2016 16:10:33
© дата внесення змiн: 09.02.2016 16:23:36
автор: Ганна Верес (Демиденко)

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Юлія Нова, Наталка Полтавко
Прочитаний усіма відвідувачами (648)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Юлія Нова, 09.02.2016 - 21:17
Браво!!! 12 12 12 16 flo26
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. 16 17 19 22 22 give_rose
 
Валерій Вітер, 09.02.2016 - 19:48
12 12 12 give_rose give_rose give_rose 32
Дуже подобається.
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. 16 17 19 22 22 give_rose
 
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Людочко. 16 17 19 22 22 give_rose
 
Любов Матузок, 09.02.2016 - 17:06
Ганнусю,без сліз не прочитаєш!
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це все наша історія. Дякую, Любочко. 16 17 19 22 22 give_rose
 
Наташа Марос, 09.02.2016 - 16:56
12 17 12 17 12 17 12 !!! flo12
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Наташо. 16 17 19 22 22 give_rose
 
a0
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. 45
 
Дуже гарно, проникливо, тужливо, ніжно, трепетно... clapping
Скільки любові та душевності у Вашому вірші! clap

Дякую Вам за такі натхненні рядки hi
Мої рідні- дядько та тітка теж служили в Афгані. Але, на щастя, повернулися живі...

Війна- це найстрашніше та найгірше, що може бути...

Шануйтеся. Усього доброго, світлого та мирного Вам і Вашим рідним!
flo21 flo12 icon_flower
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, мені хочеться Вас так називати і тому, що Ви молода, і тому, що ви Полтавка. Справа в тім, що я живу на Полтавщині у Новосанжарському району (за 30км від полтави) уже 45років, хоча родом із Чернігівщини. Сюди приїхала за направленням (закінчила пед).
Щиро дякую Вам і за коментар, і за теплі побажання. Хай і Вам щастить у всьому!
Загляну і на Вашу сторіночку. 16 17 19 22 22 give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі. 16 17 19 22 22 give_rose
 
12 16 16 17 25 25 flo26
Дуже проникливi, душевнi рядки, Ганночко! Такого "афганського циклу" я ще нi в кого не бачив. (Маю на увазi авторiв, якi пишуть нашою мовою.) До речi, я служив "строкову" якраз у тi роки. Щоправда, менi не довелося потрапити в Афган, але два мої однокласники там опинилися. На щастя, обидва повернулися не в "цинках"...
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Міку. Ви, як завжди, мій активний читач і щедрий цензор. Я рада Вашим словам. Афган - це ще одна гірка сторінка нашого життя, тому, вважаю, заслуговує на висвітлення, тим більше, що хлопці-вояки ж ті ще живі. 16 17 19 22 22 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: