В моїй крові, ще ко**їн гуляє,
Свідомість ніби, десь не на землі,
У космосі, без простору літає,
Де "зорі" сяють, як у дивнім сні.
Несе мене, все далі від планети,
У й досі не розгадані місця,
Де Емінем, писав свої сонети,
Про наркоманське і важке життя.
Де хтось із нас, назавжди залишився,
Шукать натхнення, посеред "зірок",
Так було важко їх достать з дитинства,
Та час прийшов натиснуть на курок.
