а мені б туди, де тебе зустрічає світанок
і м'ятий квиток, на ранній потяг, о шостій.
ми б разом як завжди: зі сміхом, слізьми і п'яно
наповнили щастям львівський і сонний простір.
і ранок настане, ранок холодний та думка
про те, що побачу тебе, наче кава гріє
і забудеться все: образи, вся біль і розлука
бо в того мрії збуваються, хто щиро і завжди мріє.
і буде день, день де ми разом з тобою
помітно сонні і втомлені, та щасливі
зробимо місто нашим, махнувши на все рукою
на всі минулі проблеми і на майбутні зливи.
та настане вечір, крізь сум і надцять годин потому,
ми підемо туди, звідки зранку щасливі прийшли.
я бачу як ти, із слізьми проводжаєш додому
та я повернусь. ти на мене чекай. завжди.