Золотятся поля. Только рожь называют тут житом -
корни общие с "жить". Согласитесь, журчаще звучит.
На востоке стожары в полях жарким солнцем облиты,
но над ними кружит воронье - не скворцы и грачи.
Вспоминаю Москву: шорох ветра в сырых подворотнях.
Спину зыбкую Мастера в мире где нет Маргарит.
Как ты, город любимый? Какая погода сегодня?
Вот пытаюсь тебя разлюбить... Только сердце болит.
У тебя все дожди? А у нас тут горчат суховеи.
Хлопья пепла летят, рукотворный гремит в небе "ГРАД".
Минометный огонь догола степь с поселками бреет.
И безусый старлей хрипло шепчет: "Ни шагу назад."
Старый зубчатый Кремль и речушка в бетонной оправе...
Мне мой Киев, Москва, извини, но красивей в сто раз.
Я любила тебя, но нашла ты на чувства управу -
отдала ненавидеть "укропов" верховный приказ.
Был вчера - мой народ, а сегодня - бредут оккупанты
по знакомым проспектам, и СМИ режет нас без ножа.
Не приносит покой повторение фразы, как мантры -
все пройдет, непременно, и даже безумья пожар.
Я - «обычный фашист». Не поверишь, таких тут не мало –
тех, кто любит все то, что в миру называется - Русь.
Тех, кто русский по крови, зовущий УкрАину мамой,
(если честно, сама я в кровях своих не разберусь.)
Дорогой «оккупант», называющий зонт парасолькой,
знаю молишь за нас ты Христа от зари до зари.
Пожелаю тебе я добра, мне не жалко нисколько.
Да узрит старый Мастер в Москве дочерей Маргарит.
Стожары - подсолнухи.
История cоздания стихотворения:
http://www.stihi.in.ua/reclist.php?
author=47389&poem=137035&followpage=avtor
Стожары, не подсолнухи, стожары , звезды в небесах
Стожа́ри, або Плея́ди (також відомі як Мессьє 45 або M45, Баби-Звізди, Кво́чка[5>, Волосожа́ри[6>) — зоряне скупчення в сузір'ї Тельця; одне із найпомітніших та найближчих до Землі розсіяних скупчень. Стожари добре видно неозброєним оком: взимку у північній півкулі та влітку — у південній (крім Антарктиди та її околиць). Неозброєним оком можна розрізнити шість—дев'ять зір, найяскравіша з них — Альціона (η Тельця, 2,87m). Загальна кількість відомих зір скупчення — понад 600[6>. ВИКИПЕДИЯ
класно пишете, читала на інших сайтах, молодець! Не боїтесь писати і про голодомор на російських сайтах...Поважаю. О, ця війна, страшенна мука для України і для всіх нас
Наталія Бугаре відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, слово стожари саме в народному варіанті часто вживають до соняшників. В нас дома - сонях, соняшник, а ось на сході часто в селах чула - стожари. Місцева назва, поширена на Запоріжжі і в Донбассі. Але, якщо Вас тут подряпало, я подумаю... Не люблю спірних слів.
Гарний вірш. Шкода, що всі сили багатомільйонного народу повернуті саме на руйнацію. А перед людством же стоять такі неймовірні завдання! Хочеться лише сподіватись на те, що всі ці втрати отверезять його, і воно надолужить згублене...
Наталія Бугаре відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, кожен народ вартий того правителя, що має...особливо в наш час. Отож бо й воно. Найобразливіше, що і в нас поки що правителі не визивають гордощів... А сусіди? Може протверезіють колись, аби нас не чіпали.
Дякую,Наталочко.Ви-справжня українка.Дякую,обнімаю. 
Стожары, не подсолнухи, стожары , звезды в небесах 
