тиша.
ти спиш,
але де ти ночуєш сьогодні?
розкуйовджене ліжко. ці правила надто тісні.
ми ще
близькі,
але небо вмиває долоні
і розтинає нас навпіл фіранкою білих снів
де ти?
і хто
вимикатиме заспане світло?
це - алергія. і спрага. це вже данина тобі
вечір.
(прийшло)
відчиняють канал сусідній
медіатори-птахи ковзають струни стовпів
правда,
ти спиш.
але де ночуватимеш завтра?
в цих заплаканих стінах зворушений захлип затерп
молоко світанкове від ніжності сонця рідне,
а всередині ріже вчорашнє
мовчання серп
просто ска-
жи:
ми з тобою чужі
чи рідні?
ми з тобою чужі
чи рідні?
ми з тобою..?
[мінор твоїх тиш>