Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Luka: В туманах смутку - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Luka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згодна з Вами - формула. І кожен, хто на що здатен, має наповнити її життям...
yaguarondi, 03.08.2016 - 17:57
Цей стислий спів, цей сизий надим туги, цю головешку болю, цей туман надій мізерних у руках одвиклих — тож як пронести і куди нести? Де ти єси, де ти єси, Велика моя Скорбото, Матере? Оце ти заломила руки на півнеба вогнем вечірнім? Це на цілий край наволікаєш яру цю запону страстотерпіння, тиші й німоти? Так лунко озивається твій крок, не чуючи дороги. Ти летиш, ідеш, пливеш, чи сниш, чи маячнею засилюєш свою жагу собою, аби відчути сну живе живло? Це ти. Це ти. Це ти. Це вся довкола ява твоя. Це може я, на всі стобереги просторений. Куріє пожухлий степ, весь чадом страстоліть спеленутий. Кричить зоря. Й об землю моя дорога б’ється — всім ночам мов Аріядни перетліла нить. (Стус) Luka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за Стуса - без нього ми б не були тими, ким ми є...
Юхай, 02.08.2016 - 19:42
СкручиваютсяПаутинки с туманом В нить Ариадны. Солнца лучи как спицы С ветром плетут кружева. Luka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже яскрамий і гарний образ - дякую!
Luka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, якщо сподобалось. У Вас - чудова поезія.
Luka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олексо. Смутки, як і тумани, дозволу не питають...
|
|
|