Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Поділля: Близьких друзів все меншає - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Поділля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оксано, за підтримку
Самотня Людина, 09.08.2016 - 22:47
З роками друзів меншає і мені здається, що до старості їх зовсім не буде. Але й виникає питання: чи були ті знайомі друзями? Чи здатна людина переступити свою природу, зробити величезний крок вперед своєї еволюції і побороти егоїзм? Я впевнився по своєму досвіду, що віддаю перевагу собі, я прийняв свій егоїзм і намагаюся боротися із цим, із своїм єством, але, здається, безуспішно. От бачете, навіть цей коментар якийсь егоїстичний вийшов. А твір Ваш мені сподобався. В ньому є надія...
Микола Поділля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу до мого слова!!! Щодо друзів, вони в мене надійні, перевірені часом, подіями також. Щодо знайомих - є дійсно насторожене, можливо не завжди виправдане ставлення, але ж не егоїстичне. Бо думаєш про людину одне, а вона виявляється іншою. Байдужим, скритим, замкненим вважаю важко жити, носити цей тягар самозакоханості в своєму тілі. Переконаний такі риси зїдають людину. І завжди, коли приходиться то в першу чергу кажу: живи так, щоб нікого не ображати не нехтуй кимось за ради власного прогресу. Тому, мабуть завдяки цьому, мені в житті везло на хороших людей. Але я не ідеал. Вибачте, щиро дякую, перепрошую - ось моя катехеза.
|
|
|