Яке б там не було життя,
людина до всього звикає,
й нехай назад немає вороття,
й нехай назад дороги іншої немає...
У світі цім ми лиш мандрівники,
прийшли сюди на кількадесят років,
для чого, нащо та й звідки???
А відповідь проста без жодної мороки.
Любити, жити, тішитись життям,
добро робити без очікування нагороди,
чому ж погано так буває, питання я задам,
бо ми ж самі собі нерідко робим шкоду...
Ану ж бо жити, а не існувать,
в думках літати, в серці не згорати,
любов свою усім хочу віддать,
взамін попрошу лиш те саме дати!!!
