Коли потрапляєш поміж двох вогнів,
Не варто триматися нейтралітету,
Бо часто вогонь на стику тих кругів
Засмажує тушку, неначе котлету.
Не треба вітати й пекельний вогонь:
Там мучаться душі і скрегіт зубовний.
Тому у своїх почуттях охолонь,
Щоб вчинок здійснити лиш холоднокровний.
Бо Божий вогонь теж нещадно горить
І все нечестиве випалює всюди.
Коли ж твоє серце лиш димом курить,
То хто тоді спалить гріховні запруди?
Не бійся зректися своїх вподобань -
Вони обростають миттєво корінням,
А краще звернись до духовних надбань,
Гартуючи дух полум’яним горінням.
Вчини, не вагаючись, Боже дитя,
Ревізію змочених пріоритетів,
І звичне, не Боже, закинь в небуття,
Як фото вождів із радянських портретів.
20.09.2016
І звичне, не Боже, закинь в небуття,
Дуже до душі. Особливо останні рядочки.
Дякую, Чайківчанко.
