Промінь сонця тікає у море,
Тікає туди, де нікого нема.
Він би міг сховатись за гори,
Але там вічна зима.
Крізь хмари пробив він дорогу,
Ставши свідком кривавих подій.
І коли тьма весь світ візьме в облогу,
Він першим кинеться в бій.
Не тому, що він збожеволів,
Патріотичних не ради ідей.
А просто тому, що хоче він волі
Для себе, для світу, людей.
Нема йому справи до втоми,
Здійнявся на морі легесенький бриз,
Сонячні він покинув хороми
І стрімголов помчався униз.
Він більше нічого не вміє,
Крім того, що падати з неба.
Його лиш море ласкаво зігріє –
А більше нічого й не треба.
