Через подіум осінь проходить щороку,
Демонструючи грацію і наготу,
А журі відзначає найкращу «Міс року»,
Неповторність у вроді, красу й простоту.
Ось і цей рік пройшла вже третину доріжки,
Сонце усміхи днів її лили фонтан,
Завтра жовто-золоченим листям берізки
Прикрашатиме злегка жіночий свій стан.
Перше місце для неї присудять – всяк знає,
Бо вона довгонога струнка й говірка,
Її прагнення: душу віддати – що має,
Й головне без усяких якихсь нарікань.
