UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лісник: Модна поезія - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр Жилко, 24.01.2017 - 11:58
Не поспішайте судити Жадана за кількома віршами. У його творчості багато вторинного, але є і купа діамантів.  Ось це в свій час стало гімном цілого покоління:Сергій ЖАДАН ПЛАСТУНКА N Так відступало твоє дитинство – ставився голос, губились друзі, високо в небі міцно і стисло висло життя, мов сережка у вусі. Так ми жили – голосні й недолугі, вплетені в часу стрічку трофейну, блудні поборники буґі-вуґі, скурвлені діти міцного портвейну. Ти одягала військові боти, бігла до школи – пенал, олівчик. Все ще попереду – перші аборти, татові джинси, мамин ліфчик. Ще підіймало звивисту хвилю. Срібна розгромлена клавіатура ще формувала основи стилю – так починалася контркультура. З теплими гільзами “Біломору”, з ковдрами битих студентських акцій так наполегливо рвався угору змучений блюз твоїх менструацій. Що нас єднало? Загоєні сварки падали в ніч, як у воду весла. Ми відкривались, творили шпарки. Теплі вітри мимоволі занесли смуток у душі, мов мед у соти. Як ми трималися, Бога ради! – попри усі божевільні гризоти, попри задрочки радянської влади. Цим і завершилось. Тлінь мажорна, стишена хвиля, сутінь озерна. Схиблений час розтинає, мов жорна, спільного досвіду темні зерна. Тільки я знаю – між гострого віття, в перенасиченій біосфері так лише варто вживати повітря, так лише слід прочиняти двері. Липне до уст почуття морфеми – альтернативна прозора вода ця. Те, що було, не розіб’єш на теми. Так ми кохали. І нам – воздасться Лесник відповів на коментар Олександр Жилко, 24.01.2017 - 13:49
Дякую за гарного вірша! Власне, нічого проти поезій Бажана не маю, але у кожного свій смак і своє сприйняття, своя можливість сприймати авторські Образи, впізнавати себе у його віршах чи співчувати героям. А мій вірш був про те, що поняття "модний" йде попереду, йде на вістрі тієї "свині", яка містить і актуальність тематики, і особистість автора, і довершеність поетичного слова, тобто, все що і складає власне поезію, на відміну від модності, яка є явище минуще і суб'єктивне.
Віктор Хадсон, 29.09.2016 - 05:31
Усе подобається окрім слова с***а. Розумію намір, але коли поет вживає таке, він принижує себе до рівня тої дами, тим більше, що Ваш вірш – інтелектуальний.
Лесник відповів на коментар Віктор Хадсон, 29.09.2016 - 11:36
згоден. виправлюсь. можна написату " в с***у" ?
zang, 29.09.2016 - 00:30
"вересневого дня"; тут про жадана згадка – всі його знають і, здається, пошановують. яка ваша думка про нього? запитую, бо сам не знайомий з його творчістю
Дуже продуктивний. Сучасний, постмодерновий, мені дала його книгу модна дама, я читав і ніби вату їв, декілька віршів прочитав і повернув книгу поціновувачці без коментарів. Тематика актуальна, але все виглядає поверхнево і декоративно. Архитектоніка вільна, бере за рахунок драми ситуації, яку описує. Дякую за правку. Приведу улюблену цитату "В его творчестве тупой ум тонет как утюг в океане дерьма. А острый ум - тонет, как дамасский клинок".
Ось Сергій Жадан
Усе, що ти побачиш уві сні – твої аеродроми запасні, трава в басейнах і птахи в депо, осіннє пересіяне тепло, усе лежить під товщею морів, й команди торгівельних кораблів витягують із вугільного тла підводних духів ламані тіла, не сплять до ранку, збившись зі шляху, минають темінь – мічену, суху, з вогнем і льодом в серці та душі вганяються в негоди і дощі. І капітани чорної зими, ховаючись від втоми та тюрми, вже сваряться заведено в імлі, затоплюючи власні кораблі. Пропалюють ракетами туман, і висипають щедро в океан печальний чай цейлонських узбереж. Тепер і ти до ранку не заснеш. Деякі образи алогічні, але не дотепні, як Довлатовське "Я выпил и снова налил. Белла тащила Жбанкова в спальню. Ноги его волочились, как два увядших гладиолуса. " Олекса Удайко відповів на коментар zang, 10.11.2016 - 07:20
...принаймні, є розмір і рима, якими нехтують так звані поети... Не берусь судити поезію Жадана, якось збайдужів до такого стилю... Та йчасу обмаль, щоб усе досконально знати... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
