На вулиці ніч, і вимкну я світло,
Залишусь із вами один на один:
Калічте, вбивайте
І душу мою на частинки ви рвіте.
Залиште у спокої лиш те що писав!
Писав я вірші, про те що було на душі,
Про кохання і біль, про радість і смуток,
Про друзів, про себе, про те, що болить.
Писав я вірші не для себе - для вас!?
Залишилось для мене написати одне:
Заповіт, який є у Шевченка,
А потім калічте, вбивайте
І душу мою на частинки ви рвіте.
