Сніжинка, пауза, сніжинка, пауза – так іде сніг.
Краплинка, пауза, краплинка, пауза – так падає дощ.
Звук, пауза, звук, пауза – так звучить мелодія.
Слово, пауза, слово, пауза – так відбувається бесіда.
Звуки без паузи – це шум.
А снігу і дощу без пауз взагалі не буває.
Слова без пауз – монолог (і агресія, якщо той монолог звучить без згоди співрозмовника)
Тривожність звучить у тобі без пауз.
І ти спішиш, говориш, постійно рухаєшся.
Одним словом – ти без паузи також шум.
Пауза.
Іноді вона звучить красномовніше всіх сказаних слів, відвертіше правди, важче гранітних брил.
Іноді вона обєднує. Іноді навпаки. Але завжди дає результат.
Вимоглива, дзвінка пауза. Ти чуєш її?
Зупинись.
У стосунках.
Щоб побачити який він. Щоб відчути, як тобі з ним поряд.
Зупинись.
У розмові.
Щоб зрозуміти почуте. Осмислити сказане.
Зупинись.
У житті.
Щоб побачити як іде сніг, падає дощ, звучить музика.