"Забудь мій номер"-написала.
Та все одно не стало легше.
Брехня безглузда. Я все знала,
Тоді, коли зустрілися ми вперше.
Той червень, сонце, дзвін гітари,
Моя спідниця синя, у горошок.
Звучали в головах у нас фанфари,
І ти тримав в руках букет волошок.
Я вірила, я дійсно сподівалась,
Що осінь не прийде ось так, нежданно
І літо в серці зберегти ще намагалась,
Та холод пригорнув мене спонтанно.
Не буде більше теплих вечорів,
Розмов пустих, щоб просто чути мову.
Я не читатиму тобі "Каменярів",
А ти забудеш ту пусту розмову.