Шкільний фотоальбом навіяв смуток.
Спливають в памяті давно забуті дні.
І всі мої теперішні здобутки ,
Здаються не такі уже й значні.
Шкільних товаришів я бачу лиця,
Весела безтурботність світиться в очах,
Мого дитинства, юності скарбниця,
Що не дають заснути по ночах.
Гортаю сторінки з пожовклим фото,
І память повертає до тих літ,
Коли як навіжений мчу на мото,
Попереду нікого, лише безмежний світ.
Пригадуються теплі літні ночі,
Та ненастроєні гітари звуки,
Перше кохання, її красиві очі,
Жага життя, твої ласкаві руки,
Перші обійми,поцілунки і розлуки,
Радості зльоту,гіркота падінь,
Незрозумілі ще душевні муки,
Все вже минуло,як примари тінь.
Пожовкли сторінки мого фотоальбому,
Пожовкли спогади,з дерев вже листя обліта,
Все більше тягне з вулиці додому,
Набридло все, мабуть беруть літа,
