Я хочу, щоб ти прочитав це!
Я хочу, щоб ти зрозумів!
Мені нічого більше не треба
Ти подарунок свій вже зробив!
Я дякую за дивний тиждень,
Що в пам'яті надовго залишив.
За ті слова, що теплі й ніжні,
Мені щодня ти говорив.
Ти сам не знаєш чого хочеш,
Ти по життю ідеш один.
І сам собі ти голову морочиш,
Проводиш в смутку тисячі годин.
Ти говорив, про свій дурний характер,
Та ти забув, що це лиш твоя тінь.
Відкинь назад усі минулі рани,
Ти добрий, ніжний і палкий.
Якби хотів, то міг би гори ти звернути,
Змінити все, що вже було.
Тобі потрібно лише все забути,
Відкрити серце й випустить добро!
