На смерть благословляють нас кохані,
Нам вироки підписують вуста,
Вуста такі гарячі і жадані
Вуста - гарячі, а любов - пуста.
На шибеницю нас проводять друі,
Байдужістю і тим простим "прощай",
Удаючи, що у великій тузі,
Підсиплюють нам клофеліну в чай.
Брати не проводжають до могили,
Вони пихають в яму ще живих,
Бо їх серця - то камянії брили,
Пристанище для заздрості і лих.
Та не спіши мастити у мазуту
Того, хто у негоду утішав,
Він без проблем очиститься од бруду,
Хоч як би хто його не проклинав.
