Оце сьогодні вранці пригадав що минулої неділі був пробіг "Під каштанами" а в мене є такий жартівливий вірш про цю подію. Щоправда написаний давно, та він виходить кожен рік актуальний. Та щей не пам'ятаю чи виклада, чи ні. Та навіть якщо і викладав, то зайва порція гумору ще нікому не шкодила. Тож посміхайтеся і спробуйте наступного року приєднатися.
"Під каштанами"
У неділю ми збирались на пробіг,
Причвалали всі до старту, хто як міг,
Бо ж обіцяно футболки та шорти,
Мабуть бігти підкрутили нас чорти.
Ще казали з нами буде Логотип,
Та ніхто його не знав, що він за тип.
Сподівалися, що хлопець той мастак,
Переможе у забігу просто так.
Ще й крім того ми зібралися сюди,
Бо хотілося з бульбашками води.
І щоб люди пам’ятали на віки,
Що живуть ще в Україні козаки.
Старт у центрі, фініш поруч де Готель,
Розпочали біг за тридев'ять земель.
Навкруги веселі люди, трав розмай,
Покидаємо неначе рідний край.
Біжимо неначе кожен щось украв,
Наче зовсім в нас немає інших справ.
Біжимо як той міфічний Одісей,
Що покинув і дружину і дітей,
Біжимо в самих трусах і без штанів,
Бо нам бачте закортіло "Каштанів".
Озирнулися Майдану вже нема,
Скоро сутінки, впаде на місто тьма,
Ми ж загубимо дорогу залюбки,
Пам'ятайте про нас друзі навіки.
Ми вже мабуть не повернемось сюди,
Ой не пити нам з бульбашками води.
Так у роздумах у безвість біжимо,
Вже охляли, не їмо і не п'ємо,
Просуваємось потроху навпростець,
Має ж бути і пробігу десь кінець.
Врешті решт таки побачили Готель,
Ось він поруч, не за три-дев'ять земель.
Трохи ще і ми дістанемось туди,
Таки вибрались з халепи, із біди.
Всі добігли і хоча втомились вщент,
Задоволена команда й Президент.
Сподіваємося, що в наступний раз,
Ми знайдемо чемпіона серед нас,
Тож готуйтесь друзі маємо ще рік
І тренуйте руки, ноги і ... язик.