Руки на плечі і так кожен вечір
Лікую стабільно хронічні хвороби
Збираю листівки і зламані речі
І створюю бога на власну подобу
Читаю з паперу в цифрову еру
Слухаю музику мертвих людей
Не прибиваю підкови на двері
І не замикаю тих самих дверей
Плачу по рахунках, живу на проспекті
Не ходжу на мітинги, збори і ринки
Маю колекцію власних секретів
Кілька ганебних вчинків
Ношу в кишені кулькові ручки
Не переходжу на жовте й червоне
Живу як живеться і так мені зручно
Без жодних канонів, кордонів, законів
Вирощую квіти на літній веранді
Ненавиджу бруд, попіл і пил
Не так воно й важко, сказати по правді
Звикнути жити з відсутністю крил
