Минають дні, пливуть хвилини,
все ті ж мені ввижаються картини
все ті ж малюють візерунки у душі
чудові дні, що разом ми прожили
в таємному колись,
чудному шалаші.
Ми плили у просторі,
як медузи,
у морі плавають і хочуть укусить.
Люблю коли приходять різні музи
Із ними легше в білім світі жить.
Із ними легше ворогів долати,
знаходить друзів,
откривать серця
Ох як частіше б зустрічати музи
Мені кохання дуже до лиця.
І до лиця мені єднання з Богом,
молитва ранішня, усе було
Якби частіше появлялася пересторога
Мене б рікою щастя занесло
Любила б вічно, вічно б розуміла,
благала б в долі кращого буття.
Я щастя би собі воліла
і тих приємних митей,
яким немає вороття.
