Стих брязкіт шабель,
Лиш чути крики та стенання,
Вже чорні круки над побоїщем кружать,
Немає ординцю на перемогу сподівання,
Бунчук і меч - відзнаки влади ханові
До ніг покладені зблизь гетьмана лежать .
Орда розбита і розсіяна по полю,
Козацький переможний клич над полем залунав
Безсилий хан пониклий головою
В нестямі свою долю проклинав.
Туман ранковий сонечко будило,
Останнього братка порубаним знайшли.
З грудей стікала тонка крові цівка,
Помилуй Боже і гріхи земні йому прости.
Бач, відчайдушний був козак – рубака,
Один лежав по серед купи з десяти,
Рубав відважно, та загинув неборака,
Те, що герой, зумів всім довести.
Життя своє козак віддав за Україну,
За честь козацьку, за родинний край
За землю, за свободу, за родину
Він клятву їм давав, - його чекає рай
Небожа душу ангели легенько підіймали….
На Божий суд на крилах понесіть.
Прощались з вбитими ,низенько голови схилили:
Прощайте братчики , за все Господь простить.
В Козацькі шаблі - в них влилася ваша сила,
Вони згодяться молодим, коли наступить мить.
Землі остання шапка, на курган- могилу,
І православний хрест, як вартовий стоїть.
Там тризну правили ,свічки горіли,
Читав заупокійну диякон в тишині ,
А над курганом зорі миготіли,
Козацькі душі відлітали від землі.
Гнув вітерець ковил – траву до долу,
Там, в небесах, кружляли сиві два круки,
А я лежав, та слухав їх розмову
Про давнину, що канула в віки.
Читай ,шукай в історії правдивість сину,
Відчуй душею, серцем що в минулому було,
Як цінувати треба зараз матір Україну,
… Частинку часу присвяти свого.
На дворі дощ,за вікнами мряка.
Сидить на привязі собака,
Сидить і гавкає на хвіст...
Вірша подрбається зміст?
Хан, то є володар і воєначальник У староруські часи хану відповідав титул князя, у козаків — отамана. Серед степових ханів, так само як серед князів і отаманів, були виборні, призначені й ті, хто здобув владу у спадок.
Від титулу хан походять титули каган, хантайджі, хан ханів та інші, які відповідають титулам великий князь, гетьман, верховний або військовий отаман тощо.
Наступ Оттоманської Імперії був стриманий. Гетьман Михайло Дорошенко (1625—162 і Тарас Федорович (1630) продовжували антиосманську Петро́ Ко́нонович Конаше́вич-Сагайда́чний[1> (близько 1582, Кульчиці, тепер село Самбірського району Львівської області — 10 квітня (20 квітня) 1622, Київ) — український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі[4>[5>. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл.політику й уславилися морськими походами.
Я пишу о гетманах, имевших хоть какую-то самостоятельную политику, а вы о подчиненных Речи Посполитой. Те, что поляки приказали, то и делали. К тому же в стихотворении говорится о хане, т.е. крымском татарине, а не о турецком султане.
Шановний ,глибше окунись в далеку історію.В сучасному викладі вона схожа на повію.
.Всі її мнуть собі на угоду.Для мене ваші висновки половинчаті ,бо не авторитетні . Залиште мене повчати . Тим паче, що останні рядки вірша писані не для дискусії з вами
??? Казаки больше с татарвой водились, чем цапались. Бывало, вместе грабили, охотились за рабами на продажу и т.п. Татары помогали и Хмельницкому, и Выговскому, и прочим гетманам. Гетман П.Дорошенко для удобства татар даже устроил невольничий рынок в своем Чигирине, где продавались рабы из местного населения. Когда фельдмаршал Миних в 1736г. совершал поход на Крым, попробовали привлечь и Гетманщину. Так там каждый пятый казак дезертировал и прочие старались увильнуть от боя.