Ірина Вовк. "МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . ДіяІІІ. З'ява IІ, ІІІ (продовження9)
(переспів польської релігійної драми)
З'ЯВА II
Юда. Входять посланці Пророка.Посланці
Від Вчителя —вітаєм тебе миром!
Юда
Я серцем радісним вітаю вас, братове!
Посланці
Нас Вчитель посилає...
Юда
Честь Йому...
Посланці
Коли це мовимо—
у місто Вчитель входить...
Юда
Поклін Йому віддайте від слуги...
Посланці
В твої пороги Він уступить, Юдо...
Юда
Він—Пророк Господній!
Посланці
Казав, що Йому треба бути
в твоїм домі...
Юда
Відкіль мені та ласка? Ознайміть
мою прихильність Пану,
що споглянув
ласкаво зверху на мою дрібноту...
Посланці
Хай Бог з тобою буде.
Юда
З вами теж, братове...
Посланці відходять.З'ЯВА III
Юда—АссахарАссахар
Вони тут—у тебе?
Юда
Так...
Сповістили про прихід Пророка.
Ассахар
Пророк тебе навідає?
Юда
Дивуєш...
Не знаєш, певно, що Пророка учнем...
Ассахар
Я знаю... знаю... однак не можу
збагнути...
Юда
Зрозумієш скоро... Скажу тобі...
ніщо не утаю...
тобі я довіряю,
друже... вірю у відданість твою...
Отож скажу тобі про те, що так давно
мене тривожить...
Ти один лиш гідний,
щоб не ховав я жодних таємниць.
Ассахар
Я за довіру—вірністю віддячу.
Юда (понижує голос)
Вона—дочка Магдалю з тої хвилі—
ти пам'ятаєш—зникла... бо пішла
за Ним... за тим...
Пророком!
Ассахар
Скільки перетерпіти ти мусив, Юдо!
Юда
Я в терпіннях вився...
конав від болю... А кривава паща
мої терзала груди... жерла... рвала
завмерле серце на шматки... лизала
покручені від муки мої члени...
ні... не міг я більше
без неї жити—ні, не міг!
Ассахар
Тобі від всього серця співчуваю, Юдо...
Юда
І рек нарешті: піду до Пророка...
і стану Його учнем...
Ассахар
Щоб забути швидше...
і втихомирити терпіння...
Юда
Ні... ні... ні—я не для того...
(Тихо.)
Пішов, бо думав, що... її знайду там,
що вона при боці Пророка—думав...
Ассахар
Як то—не було
її при ньому—кажеш?..
Юда
Дотепер нема!
Ассахар
Втрачаєш вже надію... звідсіля—
терпіння більші...
Юда
Ассахаре, ні! Що там її не бачу—
то страждаю від того дуже,
але теж тому
із кожним днем все більшає надія,
що Магдалена вернеться...
Ассахар
Повернеться... можливо...
Юда
Коли б вернула! То сльозами туги—
мов світанковою росою—я б заперлив
ті зоряні, квіткові її стопи...
Позлітою, промінною від сонця.
присипав би пороги...
На тарелі,
посрібленому місяцем уповні,
я виніс би до неї своє серце,
в рубінах болю скупане...
Ассахар
Можливо... повернеться...
Юда
Постійно про це мрію! Не тільки мрію!
Часом наяву її я бачу... чую, як тріпоче
в моїм вікні крилом, неначе пташка
заблукана, зі срібним переспівом
повернення...
Тому так часто
Пророка залишаю і вертаю
до свого дому... і чекаю... чекаю,
допоки з'явиться...
Тому прислузі
я не дарую волі... І багатств
своїх не розділив поміж
нужденних.
Ассахар
А коли б... побачив
її між рою, що за Ним простягся...
Юда
Тоді би поглядом, що пекла спопеляє—
упився б їй у вічі... і пожаром
бажання я б обняв її цілу...
у спразі щастя, розкошів і шалу
упився б їй у лоно—і до ніг
Пророка уже не впала б!
Ассахар
А коли б упала?
Юда
Тоді я—Юда Іскаріот—
постав би морем
бездонним поміж ними...
А ненависть,
котру до нього відчуваю,
я б закляв у помсту!
Ассахар
У помсту? А скажи...
(Бере його під руку і виходять.)
(За виданням "Марія з Магдали"(драма). - Львів:Логос,19950