Ідеш по стежці - стежка в поле,
В пустнне поле все веде...
А темний вітер верби ломе,
І чорний сніг все дужч мете.
Навколо ніч. Так темно, темно...
І морок підлий обступив.
Осяй же, блискавко, те небо,
Щоб ти свій шлях тут зміг знайти!
А сніг все стежку засипає...
Легку свитину вітер рве.
І штурхає, назад штовхає -
Проходу далі не дає.
Та ти іди! Бо далі ранок!
Зупинка зараз - то є смерть!
Бо найтемніш перед світанком ,
Іди! Штурмуй ти свій замет!
