Прожив чоловік з жінкою довго,
Скоро ювілей уже наступає,
Забрав усі гроші із заначки,
Золоті сережки жінці купляє.
Настав нарешті святковий день,
Подарунок гордо чоловік виймає.
-Закрий жінко, просить, очі
І сережки на вуха їй чіпляє.
Очі жінка відкрила та й заголосила:
-Що ти, чоловіче, наробив,
Бісова ж твоя мати.
Та чи не міг заначку оту та мені віддати.
Скажи, горе ти моє, для кого буду їх чіпляти...